Стратегiя i тактика свiдомої психологiчної протидiї людства вiрусним захворюванням

ХХІ століття принесло людині не тільки культурні, наукові та технологічні здобутки, але й чимало викликів, серед яких боротьба з новими мікроорганізмами за фізичне виживання на планеті. Успішність протидії у цій боротьбі залежить від усвідомлення своїх помилок у процесі еволюції та швидкого реагування на загрози. Організована боротьба з пандемією вимагає розробки науково обґрунтованої стратегії і тактики.

протидiя людства вiрусним захворюванням

Якими є причини пандемії?

Термін «пандемія» використовується, коли нове захворювання поширюється на увесь світ. До причин спалаху інфекційних хвороб на планеті за різних часів вчені відносять низький імунітет людини, недотримання правил гігієни, перенаселення тощо. З появою біологічної зброї додають цілеспрямовану бактеріальну війну проти окремих соціальних груп чи народів.

Крім того у ХХІ столітті набула актуальності ще одна причина: споживацьке ставлення людини до ресурсів планети. За останнє століття людина стала суттєвою загрозою існуванню життя на Землі. Справа не тільки  в тому, що кількість ядерної зброї є такою, що може знищити нашу планету понад 50 разів. Спустошення земних надр, знищення лісів, тотальне забруднення ґрунтів пестицидами та радіаційними відходами АЕС є агресивними діями людини по відношенню до Землі. Розмір сміттєвих плям з пластику в Тихому океані дорівнює території Франції або України. Заради їжі людина вбиває на рік понад 70 млрд. живих істот. Викиди вуглекислого газу в повітря є однією з вагомих причин зміни клімату, а отже активізації нових мікроорганізмів, які вступили в боротьбу з людством.

З цієї позиції вірусні атаки можна розглядати як захисну реакцію природи на людську поведінку. Відомо, що різні види мікроорганізмів постійно конкурують між собою за виживання і цим підтримується біологічна рівновага. Антибіотики, створені людиною для боротьби з одними вірусами, є продуктом діяльності інших. Потрапивши до людини чи тварини, вірус спочатку знищує організм свого носія, а надалі гине сам. Так само людина тривалий час активно знищувала природне середовище, а тепер опинилася перед реакцією самозахисту природи. Таким чином ми маємо справу з наслідками «вірусної поведінки» самої людини.

Психологическое противостояние вирусам

Чим зумовлена «вірусна поведінка» людини по відношенню до власної планети?

Передусім, низьким рівнем свідомості, психологією споживацтва, отримання надприбутків за будь-яку ціну. Це хибне ставлення пов’язано з уявленнями про те, що людина є «володарем світу», «вінцем природи», є розумнішою і досконалішою за неї. Однак навряд чи творіння може бути досконалішим за свого Творця. Зникнення людини на планеті Земля для Природи зовсім не означає зникнення життя. Але збереження життя на Землі потребує зміни людства.

Усвідомлення причин спалахів пандемії і виправлення помилок є ознакою високого рівня свідомості. Слід розуміти, що чим раніше ми усунемо причини, які зумовлюють вірусні атаки, тим меншими будуть їх наслідки.

Свідома психологічна протидія вірусним захворюванням вимагає розробки та дотримання обґрунтованої стратегії і тактики. Її реалізація залежить від рівня свідомості як окремих громадян, так і людства в цілому. Організація об`єднаних націй, ЮНЕСКО та інші міжнародні асоціації мають терміново реагувати на загрози людству, реалізуючи стратегічні та тактичні заходи, до яких можуть увійти ті, що подані нижче.

Стратегія 1. Розвиток екологічної свідомості людства, актуалізація духовного потенціалу особистості.

Як формується високий рівень екологічної свідомості особистості? Рівень свідомості є найбільш узагальненою характеристикою, яка поєднує ціннісні орієнтації, особливості світогляду, моральність і відповідальність особистості. Його можна розподілити від 1-го, найнижчого до 5-го, вищого, як зображено на рис. 1.

РМодель прозвитку свідомості та ціннісних орієнтацій

Рис. 1. Соціально-психологічна модель процесу розвитку свідомості та ціннісних орієнтацій особистості.

Протягом життя особистість, яка перебуває у розвитку, опановує рівні свідомості від нижчого до вищого. Перший рівень розвитку свiдомостi – егоцентризм – характерний для дитини, яка потребує вiд зовнішнього світу уваги, піклування, любові. Найактуальнішими для неї є слова: “Я”, “Мені”, “Я сам”. Якщо протягом подальшого життя людина залишається на першому рiвнi cвiдомостi, її називають егоїстичною, нездатною до відповідальності перед іншими. Мислення, дії і вчинки людини з 1-м рівнем свідомості спрямовані на себе, власне самозабезпечення, оскільки дефіцитарні потреби видаються увесь час не задоволеними. Інстинкти впливають на поведінку, зумовлюючи жадібність, бажання мати все найкраще, що існує у світі: захоплювати ресурси і чужу власність, принижувати слабких для підвищення власної самооцінки тощо. Притаманними цінностями 1-го рівня є задоволення, безпека, автономність тощо. Екологічні цінності, порозуміння між людьми, здоров`я планети для такої людини видаються цілковитими абстракціями.

У процесі переходу на 2-й рiвень свідомості зростає значення турботи про найближчих людей – батькiв, рiдних, а надалі – чоловіка, дружини, дітей, родичів. Для 2-го рiвня свiдомостi прiоритетнi цiнностi та потреби – це цiнностi та потреби власної сiм’ї. Людина готова жертвувати власним добробутом, а іноді – і життям заради своєї родини. Провідними життєвими цінностями стають сімейна єдність, гармонія стосунків, сімейний добробут тощо.

Подальший розвиток свідомості людини сприяє розумінню того, що її особисте життя, життя сім’ї тісно пов’язане з життям суспільства, нації, народу. Отже, покращення суспільного життя позитивно відзначиться також на житті сімей, із яких складається суспільство. Завдяки усвідомленню цього факту людина переходить на 3-й рівень – до громадянської активності, державного патріотизму, національної свідомості. Її не перестають хвилювати сімейні чи особисті проблеми, однак у разі потреби людина може відсунути їх на другий план, жертвуючи власним заради спільного. Притаманними цінностями для цього рівня є любов до рідного краю, народу, відповідальність за суспільство, суспільна єдність.

Планета земля

Наступний, 4-й рівень – загальнолюдських цінностей – це рівень прийняття та розуміння іншої людини незалежно від її національних ознак чи віри, визнання права кожного на власні переконання, усвідомлення факту, що людство – єдиний взаємопов’язаний організм, у якому кожний виконує свою важливу роль. Цей рівень свідомості визволяє людину із замкнутого кола “моє – чуже”, “друзі – вороги”. Основним принципом, що притаманний  світогляду четвертого рівня, є так зване “золоте правило” Ісуса Христа: “Не роби іншим того, чого не хочеш собі”. Відповідальність реалізується не тільки в сімейних та громадських взаєминах, але й на рівні людства в цілому. Війни, міжетнічні конфлікти з позиції 4-го рівня є абсурдними, оскільки збільшення нещасть людства не може зробити щасливою окрему психічно здорову людину. Провідними цінностями, якими керується людина, стають міжнародна взаємодія, порозуміння, єдність людства тощо.

Екологiчна свiдомiсть людства

Людина не відокремлена від природи, космосу, планетарного життя. Усі космічні процеси безпосередньо впливають на людство, i розуміння та переживання цього факту розширює свідомість до космічного масштабу. 5-рiвень свiдомостi людини характеризується розумiнням, що Всесвiт – теж єдиний органiзм, а Земля з усiма iстотами – його невiд’ємна частина. З цього випливає i вiдповiдне ставлення до буття, до всiх живих iстот як до самого себе, відповідальність за світ, у якому ми живемо. Серед загальнолюдських духовних цінностей провідними є вірність, доброзичливість, допомога потребуючим, служіння світу та гармонія з природою, а в релігійному аспекті – єдність з Богом.

Таким чином, сутнісна відмінність між приведеними на рис. 1 рівнями свідомості полягає у пріоритеті цінностей, у спрямованості прагнень та потреб людини. На першому рівні потреби спрямовуються на себе, незважаючи на запити інших (інстинкт самозбереження), а на вищих – людина отримує природну радість i задоволення від самовіддачі, служіння, що складає сенс її життя. Людина з високим рівнем свідомості може з легкістю зрозуміти тих, чий рівень свідомості є нижчим, оскільки для неї цей шлях вже пройдений.

Вочевидь, здатність людства протистояти вірусним загрозам залежить від реалізації стратегії розвитку екологічної свідомості (5-й рівень).

психологический отпор вирусу

Якими засобами сприяти розвитку екологічної свідомості людства та актуалізації духовного потенціалу особистості?

Цей розвиток має розпочинатися в колі сім`ї, а надалі продовжуватися в усіх ланках освіти. Система освіти має бути підпорядкована передусім розвитку свідомості, а не заповненню голови знаннями, які ніколи не знадобляться. Саме тоді на планеті переважатимуть громадяни з екологічною свідомістю, здатні відповідально ставитися до свого життя в гармонії з природою. Прикладом освітньої технології, спрямованої передусім на розвиток свідомості дитини, є інтегративний курс «Людина. Родина. Світ», який обрали для вивчення близько 80 загальноосвітніх навчальних закладів в Україні, США та Туреччині[1]. Впровадження цієї та подібних навчальних програм допоможе розвитку екологічної свідомості людства.

Людина Родина Світ

Стратегія 2. Усунення ціннісно-смислових дисонансів.

Опиняючись перед вірусною загрозою, людина нерідко наче втрачає тверде підґрунтя під ногами. Руйнується піраміда усталених цінностей, втрачаються смисли, які тривалий час були провідними.

Невідповідність між ідеалами, цінностями та смислами може породжувати ціннісно-смислові дисонанси – внутрішні конфлікти, зумовлені дією декількох суперечливих установок особистості, що формувалися одночасно або на різних вікових етапах життя. Як правило, ціннісно-смислові дисонанси усвідомлюються, переважно, за їх наслідками – відчуттям фрустрації, вгасанням інтересу, поганим настроєм, зниженням емоційної та фізичної активності, нестачею мотивації до діяльності тощо. 

В умовах введення карантину людина по-іншому розподіляє час, змінюються її можливості, значно зростає цінність життя і здоров`я, а отже інші цінності та смисли відходять на другий план. Так для людини, якій подобалось постійно подорожувати, важко змиритися з необхідністю перебувати в одному помешканні. Для тих, хто звик відвідувати театри та концертні зали, безпосередньо спілкуватися з багатьма людьми або вечеряти в ресторані, необхідність перебувати у вимушеній ізоляції спричиняє значний дискомфорт. Також не всі, залишаючись дома, можуть повноцінно виконувати професійні обов`язки. Отже, те, що було раніше цінним, може протирічити життєвим смислам, ідеальним уявленням і здоровому глузду.

Таким чином замість упорядкованості ідеалів, цінностей і смислів (рис. 2 а) у людини може спостерігатися ціннісно-смисловий дисонанс (рис.2 б).

деали-смисли-цінності у внутрішньому світі особистості

Як усунути ці та інші ціннісно-смислові дисонанси?

Людське життя не обмежується соціальною взаємодією, а гармонія внутрішнього світу людини є не менш важливою, ніж стосунки з оточуючими. Отже час, який раніше втрачався на пересування, можна використати для ревізії власних цінностей і смислів.

Ви маєте можливість більш глибоко усвідомити власні здібності та нахили, життєві і професійні цілі, найбільш важливі потреби самореалізації. Неактуальні смисли і цінності можна замінити на більш конструктивні. Здійснення загублених дитячих мрій, пізнання себе і дивовижного світу може зробити Вас більш цілісною і щасливою людиною. Використовуйте цю можливість!

Мечты семья

Стратегія 3. Подолання негативного впливу фантомного мислення.

З початком пандемії людина опиняється у новій інформаційній реальності. Поява Інтернету зробила миттєвим поширення новин на всій території планети. Позитивний бік цього явища пов`язаний з можливістю швидкого реагування на події, оперативного прийняття рішень і узгодження дій. Негативний бік полягає у загрозі постійного мисленнєвого включення особистості в тематику захворюваності та смертності. Людина сприймає деструктивну інформацію не тільки з Інтернет ресурсів, але й від рідних, друзів, колег по роботі та знайомих.

Опиняючись у цій інформаційній блокаді, вона намагається «переключитися на позитив», однак значна частина з 30000 мозкових імпульсів стають циклічними, доповнюються новою негативною інформацією та повторюються з певною періодичністю. Саме так виникають нав`язливі думки, які ми намагаємося відганяти від себе. Найбільш травматичні з них ті, які ми тривалий час не допускаємо до свідомості та які важко відслідкувати. Вони і є основою «фантомного мислення».

Фантоми – нелогічні для свідомості уривки образів з минулого. Фантомне мислення є неусвідомленим. Воно проявляється як фон по відношенню до усвідомлених особистістю думок і почуттів. Людина зітхає, а на питання «чому?» не може дати об`єктивної відповіді. Фантомні думки позбавляють особистість життєвої енергії, оскільки постійно «обробляються» підсвідомістю, тобто обмірковуються і переживаються без участі нашої свідомості. Це породжує напруження та постійне занурення в себе.

Під час перебування людини у вирії інформації про пандемію надлишок неусвідомленої інформації може стати причиною виникнення фантомного мислення. Це проявлятиметься у зниженні активності, зацикленості на проблемах, які вона не може розв`язати, пригніченості, зниженні апетиту тощо.

Як подолати негативний вплив фантомного мислення?

 

Стратегія 4. Досягнення емоційної рівноваги та опанування новими траєкторіями емоційного реагування.

Складні ситуації у людському житті нерідко виводять з емоційної рівноваги та зумовлюють посилення переживань. Однак кожний виклик – це і можливість розвитку та самопізнання. Щоб використати цю можливість, слід спиратися на існуючі психологічні знання щодо природи емоцій і почуттів та долучитися до практики самовдосконалення.

Які знання нам потрібні передусім?

За впливом на сприйняття емоції розподіляють на позитивні та негативні. За впливом на організм їх класифікують як стенічні, що підвищують активність, енергію, збільшують глибину дихання, сприяють оздоровленню, а також астенічні, які пригнічують людину. При цьому слід зважати на те, що одна й та ж сама емоція може для однієї людини бути стенічною, а для іншої – астенічною. Наприклад, страх може одну людину пригнічувати, позбавляти активності, а іншу – активізувати до дій, додавати їй бажаних «гострих» вражень. Як наслідок, для певних людей фільми жахів є неприйнятними, а іншим – приносять задоволення.

Як розвиваються емоції? Для аналогії можемо використовувати образ морської хвилі. Як правило, спочатку з’являється короткочасна емоція, надалі у разі неконтрольованості вона може посилитися, перетворитися в певний настрій, а згодом – у глибинне почуття. Так, прокидаючись вранці з невдоволенням, людина може підсилювати цей стан протягом дня. Зважаючи на це, легше керувати своїм станом на початку його виникнення, ніж потім, коли «емоційна хвиля» набуває сили та інтенсивності.

Емоцiї та почуття людей

Кожна людина має індивідуальний «набір» емоцій і почуттів, перебіг яких здійснюється за конкретною траєкторією. Так, для однієї людини притаманні, переважно, стенічні емоції і почуття радості, піднесеності, оптимізму, тоді як для іншої домінантними є розгубленість, невпевненість, сумніви. Траєкторія емоційного реагування також є індивідуальною: одна людина у складній ситуації впадає у розпач, інша – реагує агресивно або ж стримано. Тип реагування залежить не тільки від темпераменту, але й від рівня розвитку рефлексії, ступеня усвідомлення власних станів.

Психологічна протидія вірусним захворюванням передбачає контроль власних емоційно-почуттєвих станів і допомогу в цьому процесі іншим. Під час пандемії емоційна реакція значної частини населення проявляється в інтервалі від занурення в переживання (через паніку, розгубленість, провину перед постраждалими) до заперечення (через відчуження, іронію, сарказм, звинувачення постраждалих). Однак ні перше, ні друге ставлення не є конструктивним, оскільки людина не перебуває в стані емоційної врівноваженості, спокою. Отже її рішення та дії можуть бути хибними.

 Як досягти емоційної рівноваги та опанувати новими траєкторіями емоційного реагування?

Визначте, в якій модальності у Вас переважають позитивні емоційно-почуттєві стани, а в якій негативні. Проаналізуйте, з чим це пов’язано та в разі потреби накресліть шляхи досягнення емоційної рівноваги, зміни власних траєкторій емоційного реагування. Якими засобами для цього користуватися:  через спілкування, музику, кіно, віртуальні подорожі або роботу з психологом – обирати Вам. Важливо пам`ятати, що позитивні емоційні стани сприяють підвищенню імунітету, а отже є дієвим засобом протидії пандемії.

Розвиток екологічної свідомості людства

Стратегія 5. Встановлення оптимальної комунікації в умовах фізичної і соціальної ізольованості.

В умовах карантину більшість людей опиняються в незвичних для них умовах ізольованості. Це стосується як комунікації з близькими, рідними, друзями, так і професійних контактів. Вимушене усамітнення не завжди слід розцінювати як негативне явище. В історії людства чимало прикладів, коли самотність сприяла розкриттю творчого потенціалу особистості, її самопізнанню та самовдосконаленню. Саме в умовах усамітнення були написані найкращі літературні та музичні твори, зроблені видатні наукові відкриття.

Звичайно, здатність легко переносити самотність залежить від типу особистості. Для інтровертів обмеження кола спілкування не є проблематичним. Вони більшою мірою занурені у свій внутрішній світ і не потребують постійної взаємодії з іншими. Натомість для екстравертів фізична ізольованість може сприйматися як обмеження свободи.

Як досягти оптимальної комунікації в умовах фізичної і соціальної ізольованості?

Вчені довели, що вимушена індивідуальна чи групова ізоляція негативно впливає на самопочуття та емоційний стан людини [2].

Загалом досягнення оптимальної комунікації в умовах фізичної ізольованості потребує об’єднання людства на якісно новому рівні, що забезпечить миттєву комунікацію, обмін новітніми досягненнями та відкриттями, узгодження та прийняття життєво важливих колективних рішень.

[1] Помиткін Е.О. Духовний потенціал особистості: психологічна діагностика, актуалізація та розвиток: посібник / Е.О.Помиткін. – Київ: «Внутрішній світ». – 2015. –  С.96.

[2] Лебедев В. И. Личность в экстремальных условиях / В. И. Лебедев. – М.: Политиздат, 1989. – 304 с.

ГРАФИК РАБОТЫ

Рабочие Дни10:00 – 20:00
Суббота12:00 – 18:00
Воскресенье12:00 – 18:00

НАШ АДРЕС

Украина, Киев, ул. Максима берлинского 9

НАШИ ПРИНЦИПЫ

Преумножать психологические знания и использовать их для эффективной помощи клиентам.

Изменяя себя мы меняем мир!

  • Высокий уровень профессионализма наших сотрудников.
  • Реализацию личностного подхода на практике.
  • Использование эффективных подходов и методов психологической помощи.

Записаться на консультацию психолога